Мертві бджоли

    Повернутися назад    

Яка користь від мертвих бджіл?

Всі знають яку користь приносять бджоли навколишньому середовищу. Але мало хто усвідомлює, що й після смерті тіло бджоли може стати не тільки корисним, але деколи єдиним спасінням для людського здоров’я.

Оболонка тіла бджоли складається з хітину, який містить два цікавих компоненти гепарин і хітозан. Гепарин має загально зміцнюючий вплив на людський організм. А хітозан – це майже панацея від багатьох хвороб. Ось кілька цікавих фактів про застосування хітозану.

Приблизно з 90-х років минулого століття хітозан почали використовувати:

- у медицині як ефективний радіопротектор, поглинач токсинів і важких металів в організмі, для створення надміцного шовного хірургічного матеріалу, для виготовленні лінз і штучного кришталика, у виробництві апаратів штучного дихання, для виготовлення протиракових препаратів;

- у харчовій промисловості, переважно як засіб для схуднення та зниження рівня холестерину;

- у сільському господарстві почали виготовляти засоби захисту рослин, хітозан використовували як імуномодулятор у ветеринарії.

В той же час з’явились перші косметичні формули для омолодження шкіри, до складу яких вводили хітозан, почали виготовляти засоби для догляду за волоссям, мило, фарби для волосся. Молекула хітозану бджоли має позитивний заряд, в той час як ліпіди шкіри – негативний, тому він добре утримується шкірою на поверхні, утворюючи тонку плівку, яка зберігає вологу. Хітозан не токсичний, не накопичується у верхніх шарах шкіри, не шкідливий для її чутливих ділянок.

Однак найбільше поширення хітозан отримав для утилізації ядерного палива в оборонній та енергетичній промисловості. Ядерні реактори, які відслужили свій термін, уранові відходи і ракетне паливо надійно герметизувались в спеціальних капсулах, залитих хітозановим гелем. Всесвітньо відомою стала операція з утилізації російського атомного підводного човна «Комсомолець», який потонув у 80-х роках минулого століття в Баренцевому морі. Тоді в бетонний саркофаг було залито десятки тон хітозанового гелю, який забезпечив надійний захист від радіації.

Традиційно хітин і хітозан виробляють з панциру промислових ракоподібних. Однак об’єми цього виробництва обмежено об’ємами вилову. У зв’язку з цим постала необхідність пошуку нових джерел хітину і хітозану, одним з яких можуть стати дрібні ракоподібні і комахи. Серед комах, які піддаються розмноженню і можуть швидко наростити біомасу, що містить хітин, важливе місце займає медоносна бджола.

    Повернутися назад